?

Log in

No account? Create an account
silvan1
silvan1
...:::.
Back Viewing 0 - 10  

Originally posted by dare_speranza at БОМБА! Розыгрыш бесплатного путешествия в Италию!!!

Друзья!

Новогодняя пора – это время повышенной мечтательности с вытекающей из этого сбычей мечт :) Чтобы создать вам праздничное настроение, я решила провести крупную акцию с прекрасным призом.

И ЭТИМ ПРИЗОМ БУДЕТ БЕСПЛАТНЫЙ ТУР В ИТАЛИЮ!!!

Стать обладателем этого подарка может абсолютно каждый из вас!
Что для того нужно?
А практически ничего (как мы все любим ;))). Всего 2 очень простых шага.

1. Сделать перепост про розыгрыш у себя в журнале и/или в любой из соцсетей.
2. Здесь, в комментариях к оригиналу поста, кинуть ссылочку на свою публикацию.

Можно делать перепосты в любых других соцсетях, не только в ЖЖ – это лишь повысит ваши шансы на победу. К розыгрышу принимается по одной ссылке в каждой из соцсетей.

Участовать могут ВСЕ, независимо от места проживания.
Если у Вас есть ЖЖ, добавляйтесь в друзья, так нам с вами будет проще контактировать друг с другом.



А теперь подробнее о призе – поездке в Италию в 2014 году!!!

ПодробностиCollapse )



Originally posted by vjn at Українці

Двоє українців, які мігрували в цю країну зі сподіваннями зробити її кращою. Кожен по своєму її навіть робить кращою. Але коли читаєш - то так сумно стає, хоч вий. Бо виходячи з цього жодних шансів нема - притомних людей в Україні можна зібрати і заледве вистачить заселити ними маленький хутір...
І жодного променя надії...

"Чим відрізняється Західна Україна від Східної? Нічим. Ще б одне покоління - і було б те саме, що в Донецьку"

Народився я в місті Горлівка на Донеччині. Три роки жив з дідом-бабою, потім батьки забрали у Донецьк. Там тоді вже не говорили українською. Українська на Донбасі зникла після війни. Мої баби ще не розмовляли російською. Я по мамі в п'ятому поколінні донецький. Справжній донецький. І говорю так, як говорили баба, прабаба і прадід. Українською.

Читати даліCollapse )

Не вірю в демократію у здеградованих суспільствах. Демократичним шляхом в Україні нічого доброго не відбудеться. Ніколи. Рагулі за горілку та гречку завжди обиратимуть парламент, в якому більшість становитимуть свинорили. Янукович - те, чого хотіла більшість цього народу.

Перевіз родину в Україну з Москви 2008 року - після того, як старша донька розповіла, що Ющенко поїхав у гості до Саакашвілі, разом придумали Голодомор, а потім напали на Росію.

Якось зайшов у кімнату доньки. Дивлюся: 200 штук аудіокниг - усі російською. Дружина жартує: "Да вы ж индейцы, у вас даже аудиокниг нет". Тоді я викупив у Києві студію, що спеціалізувалася на запису аудіокниг. І почав робити український продукт.

Три альбоми Сашка Лірника випустили. Побачили: не продається, бо нема мережі дистрибуції українського контенту. Вирішили робити структуру, мережу розповсюдження - свої магазини, чужі магазини, пхатися на радіо. Це - проект, в якому я найбільше обламався в Україні. Недооцінив масштаби проблеми. Рівня деградації. Читати даліCollapse )
(с)
=============================================
Громадянин США Джордж Білканич живе в закарпатській глибинці, невеликому селі Великоберезнянського району, вже більше десяти років, однак широкому загалу став відомий лише нещодавно - після того, як з його будинку викрали близько 100 тисяч доларів (!). Місцеві селяни вважають Джорджа дивакуватим, а особисто мені 82-річний американець чимось нагадує Дон Кіхота. Цей наївний, довірливий чоловік, який приїхав в Україну з чистими помислами і бажанням щось змінити на своїй історичній батьківщині, несподівано зіткнувся з жорстокою прагматичністю наших людей ... +++Collapse ) Для своїх односельців Джордж - дивина, яку вони не в змозі зрозуміти. «Чудний він якийсь», - сказала мені жінка в сільраді, куди я пішов відзначити відрядження. Але конкретизувати, що таке «чудний», відмовилася, лише осудливо похитала головою. Джордж дійсно різко виділяється на тлі селян. По-перше, не п'є, лише зрідка дозволяє собі трохи вина. По-друге, веде спортивний спосіб життя і виглядає набагато молодше свого віку. Де це бачено, щоб 82-річний дід підтягувався на турніку або займався на свіжому повітрі ушу? А як вам таке - купити дорогий вінок з написом «Воїнам, Що загинули за свободу України» і покласти до монумента в райцентрі? По-третє, американець дуже довірливий, наївний і при цьому має гроші. Ну як цим не скористатися?

- Ось, подивися, - показує Джордж купу розписок односельців, які з будь-якого приводу брали у нього в борг різні суми. Хтось одну або дві тисячі доларів, а є й по дев'ять або одинадцять тисяч! Повертати борги, природно, ніхто не поспішає. Наївний іноземець багаторазово звертався з цього приводу до суду, але толку ніякого.

- Я давав гроші на бізнес, на відкриття магазину, адже яка користь від капіталу, який без діла лежить у банку? - Міркує він. - Але тут люди якісь дивні, вони й не думають заробляти і віддавати борги. Головна «чеснота» - обдурити або вкрасти. +++Collapse )

- Ось тут планую поставити водяний млин, - пояснює він, - потім зроблю невеликий ставок, щоб розводити рибу. А ще заведу коня, куплю кіз, щоб давали молоко. Тут така природа, таке повітря, вода! Але люди чомусь не хочуть працювати, хочуть тільки красти ... У мене з майстерні величезний двометровий верстат нещодавно винесли. Я навіть знаю, у кого він тепер стоїть. А інструментів скільки стягнули через задній двір! Викликаю міліцію - нічого ... Україна - дуже гарна країна, але тут багато що потрібно міняти. Я б запросив сюди тямущих людей із Заходу, щоб взялися за наведення порядку. Міліцію потрібно розпустити, адже вона нічого не робить! ..

- Ви приїхали з нормальної країни, де мали все необхідне, і навіть більше. Тут вас обібрали до нитки, постійно обманюють, ви не можете добитися справедливості в міліції і суді. І все одно не жалкуєте, що повернулися? - Не приховую здивування.

- Чому я повинен шкодувати, що повернувся в рідні місця? - Емоційно перепитує Джордж. І пояснює, немов шкільний вчитель недолугому учневі: - Хіба риба шкодує, що до кінця життя повертається до своїх витоків? Як ти не розумієш - адже потрібно зробити щось і тут! Поки є сили, здоров'я і бажання ...

Дійсно - дивний американець ...
(с)

А як на мене - це нормальні українці.
Однак їх в країні - одиниці.

"Sempre fiori freschi a ricordarti che tu esisti per placare questa presunzione mia"
Завжди свіжі квіти, щоб тобі нагадати, що ти є для того, щоб тамувати мою упередженість.

IMG_0130
Голубе латаття зараз цвіте в моєму акваріумі. Як ілюстрація до цитати)))

Цього вересня мені вдалося здійснити свою мрію, яку я всерйоз не сподівався реалізувати - потрапити на концерт одного з найулюбленіших італійських співаків, у нас практично невідомого. Ренато Дзеро. Я давно уже захоплююся його текстами, які на перший погляд здаються дивним нагромадженням фраз, плюс враховуючи бар'єр при перекладі, але потім, коли слухаєш раз, другий третій - з тексту починає випливати суть, те, що маестро хотів сказати своєму слухачеві. Ренато Дзеро сам пише і музику і свої тексти, незважаючи на свій вік - 62 роки, він на своїх концертах збирає як і молодь, так і старше покоління, яке росло з його піснями. Я був на його концерті 13 вересня, який відбувався під Міланом в розважальному центрі Медіоланум Форум ді Ассьяго, фото власне звідти.

2 фотоCollapse )

Теги:

Хочу получить a href http://sonata.livejournal.com/255442.html >японский кофе в дрип-пакетах UCC и сладости к кофе /a>. br> a href https://darom.jp/?tag sonata > img src http://ic.pics.livejournal.com/sonata/11730195/1157488/1157488_original.jpg alt Подарки из Японии title Подарки из Японии /> /a>

Originally posted by reznichenko_d at Побратими!



Завтра велике свято, і з цього приводу буде сказано багато пафосних і правильних речей. В центрі Києва, біля пам'ятника Шевченко о 14:00 зберуться патріоти, щоб вшанувати пам'ять героїв, які загинули на шляху української волі.

Звичайно, я теж там буду. Але в цей день я б більше хотів згадати про хлопців, які борються за Україну тут і зараз. Які сьогодні відбувають покарання, поки ми святкуємо та вітаємо один одного. Таких багато, але конкретно хочу згадати Віталіка Грузинова на псевдо Ведмідь - в'язня двох майданів. Його замкнули у Лук'янівському СІЗО в кінці літа, за участь у Податковому майдані та спротив міліції під час боротьби за українську мову.

Оскільки я на свободі, а Ведмідь у тюрмі, мій обо'язок - допомогти йому. Українські політв'язні мають знати, що їх не забудуть, і з волі завжди можна чекати передач та допомоги. До того ж Ведмідь - веселий душевний хлопець, гріх буде, коли він розчарується у всіх нас.



Запрошую вас долучитися. Якщо згодні занести на користь Ведмідя якісь гроші, просто наберіть мене завтра: 050-852-45-03 (Дмитро Різниченко). Зкинемося козакові на смачний святковий гостинець. Хай знає, що ми його пам'ятаємо.

Якщо не зможете поділитися коштами безпосередньо, прошу закидувати гривні на оцей рахунок у "ПриватБанку": 5211 5374 2426 5663. Я його вчора відкрив спеціально для цієї мети.
Ще в мене є гаманець для веб-мані. Заводив давно, для інших цілей, але якщо кому зручніше так, то ось: U342344063281


Про всі витрачені кошти зобов'язуюсь відзвітувати до копійки.
Вперше прошу репосту.

Originally posted by endryx at Законность по-украински: невинного осудили, разорили и сделали бомжом



После шести лет тюрьмы по сфальсифицированному милицией и прокуратурой обвинения фермер Светлана Кукса осталась бомжом. Что характерно: милицейские уроды в погонах, искалечившие человеку жизнь, хоть и под следствием, но все не предстанут пока пред судом. А прокурорский следователь-садист и фальсификатор С. А. Зелененко и вовсе избежал наказания.

Светлана Кукса — жительницы Херсонской области, которая в апреле нынешнего года вышла на свободу, после того как отсидела в СИЗО 6 лет, несправедливо обвиненная в заказном убийстве собственного мужа. Фемида по отношению к ней прозрела только после публикации в газете «Первая крымская» и последовавшего за этим интереса к судьбе несчастной женщины со стороны других украинских СМИ. Казалось бы, закончены мучения — да здравствует свобода! Однако на воле Светлане живется несладко — некогда зажиточная фермерша стала практически бомжом. А ее мучители в погонах избежали заслуженного наказания.

Как это было

Читати більшеCollapse )

Originally posted by faina_kaplan at Проста узбекська женщіна зі щербатой улибкой

Ось найстаріша олімпійська гімнастка, 37 років, проста узбекська женщіна зі щербатой улибкой - Оксана Чусовітіна, буде змагатись у Лондоні. Вже 20 років змагається: і при свєтах змагалась, і за Узбекістан, і за Росію, а зараз змагається за Германію. Родила - думала йти на пенсію, а в сина лімфома. І вона рішила не йти зі спорта, бо нада гроші на ліки. Через це виїхала у Германію і змагається за Германію, бере медалі льогко.

Чого про неї не снімають кіно і не приглашають в телевізор? Я даже не знаю, чи є на землі женщіна, шо її можна уважать більше за Оксану. Подивись на її стиль

полнєйший аскетизм, мінімалізм, чистота і точність рухів. Даже купальник взяла простий і наліпила на нього якусь аплікацію своїми руками. Вона на Олімпіаді вигляда, наче зайшла чисто по дєлу ненадовго і конкрєтно. Дивись на її вправи на підлозі

ніякого балєта і танцев, як ото інші гімнастки люблять женствіно виїбнутись. Все конкрєтне, сильне, мощне і мінімалістичне. Вправилась, взяла медаль, пішла до дитини борщ варить.

Кажуть, шо несмотря на возраст, вона все луче і луче змагається з кожним роком.



А й дійсно.

Це просто крик душі.
Ента пісець, любі друзі. В нас в будинку черговий раз забилась каналізація, а страждає моя родина і я, бо каналізація починає ееее... шукати собі вихід в нас в ванній, або в погребі під кухнею. Це вже не перший раз таке, а все з вини несвідомих, блять, сусідів. Що сантехніки в трубі вже тіко не знаходили: кавунові кірки, витиснені лимони, здоровенні кістки (в однієї сусідки пітбуль), прокладки. Вчора знов забилася каналізація, бо хтось кинув кістки (може знову та дурепа). Нині ще раз викликали аварійку й сантехніки здобули черговий трофей: дитячі кубики та якісь іграшки. Нині сусідку, в якої є маленька дитина віком 6-7 років, буде чекати дуже неприємна розмова з моїми батьками та деякими сусідами. Ну як, блін, пояснити людям, що каналізація використовується тіко по прямому призначенню, бо в нас старий будинок?! Ну як за 10 раз не може дійти? Заставити їх прибрати в нас в погребі? Чи зібрати кістки в пакет і тріснути причетних цими кістками по голові? Я просто дивуюся дебілізму людей, а ми ще в Європу хочемо, га-га-га.



Був по справах в центрі міста ввечері. Свято якесь - купа народу, триває Французька весна 2012, народ розважав театр мімів, трохи далі, коло водограю під Оперним народу було як на базарі, крутилася дитяча карусель, їздили щасливі діточки на малих машинках. А під міськрадою, в кафе "Діана" відкрили танцмайданчик, нині просто неба танцюють танго. Залишаються останні тижні перед Євро, місто поспіхом намагається прибратись, а невідомі "сподвижники" додають нових штрихів до іміджу міста, яке приймає Євро - старанно розписують стіни антисемітськими й фашистськими гаслами, подекуди навіть маркером, можливо це з дитячого гуртка Юних свободівців. Гасла - Бий москаля! - вочевидь для Європи не так дражливі, то їх й не було.
Але тим не менш - у Львів нарешті прийшла справжня весна. Повертаючись додому я навмисне зійшов з трамваю на пару зупинок раніше, щоб перейтися по вулиці мимо дендропарку й надихатись повітрям, настояним на запаху розцвітаючої аличі. Кілька днів повітря буде пахнути як парфуми. Така прекрасна пора для революції.... :)

Current Location: Львів

Originally posted by poyeliku at Наступ на український дубляж!

Оригинал взят у sergiy_shyshkin в Наступ на український дубляж!
Originally posted by ukra1nozka at Наступ на український дубляж!
Оригинал взят у o_danylyukв Наступ на український дубляж!
Originally posted by kofajohat Наступ на український дубляж!
Originally posted by neltharianat Наступ на український дубляж!
Originally posted by mr_tastyat Наступ на український дубляж!
Пишу вам, як один із молодих акторів студії "LeDoyen", яка здійснює 60% усього українського дубляжу.
Ще вчора ввечері ми собі спокійно працювали та поверталися додому без жодних думок про те, що може статися.
Сьогодні ж мені колеги розповідають, що на студію вриваються люди з автоматами, нікого не випускають, нікого не впускають. Спробували зв'язатися з координаторами - ті нічого конкретно сказати не можу.
Потім повідомляють, що забрали всю техніку із записаними матеріалами.

Детальнішої інформації ніхто не надавав. Щойно скидають мені посилання:

Сьогодні зранку податкова міліція провела обшук в офісі найбільшого в Україні кінодистрибутора і кінопрокатника, компанії B&H – нібито за несплату податків у сумі 18 млн. гривень.

Після обшуку на студії “Ле Доен” (дочірнє підприємство B&H) вилучили всі комп’ютери і всю звукозаписуючу апаратуру (з яким формулюванням – поки невідомо). Дубляж став повністю неможливий технічно. Студія “Ле Доен” здійснювала 60% усього дубляжу в Україні і була однією з кількох студій в Європі, сертифікованих для запису в системі Долбі. Тепер це в минулому.

Вороги українського дубляжу завдали потужного удару. У кінотеатрах знову будуть показувати фільми, дубльовані в Росії.


Мені чомусь дуже слабо віриться у те, що студія дубляжу №1 в Україні не мала можливості сплатити борг.

Поки що детальнішої інформації, на жаль, немає, але я буду дуже вдячний за інформаційну підтримку. На даному етапі це дуже важливо, бо не впевнений, що про це напишуть у новинах

Не будьте байдужими!





Back Viewing 0 - 10